ШАНОВНІ БАТЬКИ! 

Питання з проблем виховання дітей здавна хвилюють всіх. Тож завітайте на нашу сторінку, де Ви можете знайти корисні поради з питань психології та педагогіки; отримати відповіді на хвилюючі Вас питання.

Також тут Ви зможете знайти інформацію, яка дозволить перевірити готовність Вашої дитини до школи, дізнатися, як допомогти дитині адаптуватися в новому колективі, керувати своїми емоціями та багато іншого.

Запрошуємо Вас до співпраці. 

 

Увага! Скоро ДПА!

Залишилося не так багато часу до закінчення навчального року. Продзвенить останній дзвоник для дев’ятикласників і вони опиняться за крок до дорослого життя. Як же зробити цей крок так, щоб перед вчорашніми учнями постав широкий шлях. До Вашої уваги поради, як підготуватись до ДПА і пройти цю процедури якнайкраще.

Як повторювати? Повторюйте з розумом: пишіть, складайте списки питань для самоперевірки, малюйте "карти розуму", використовуйте картки, з одного боку яких питання, а з іншої – відповідь. І не забувайте про відпочинок! Відпочинок на свіжому повітрі і здорове живлення – обов'язкові умови успішної підготовки. Не варто випробовувати можливості і стійкість своєї психіки в передекзаменаційний період. Замість цього зробіть перерву і сходите в спортивний зал або зробите пробіжку в парку. Мозок відновить свою працездатність і з подвоєною енергією візьметься за горішок знань.

1. Введіть до інтер’єра своєї кімнати фіолетовий та жовтий кольори, які прияють збільшенню розумової активності.

2. Сплануйте свої заняття. Чітко розподіліть час за темами.

3. Щоденні сесії. Кілька разів протягом дня переглядайте конспекти лекцій і записи, які ви зробили під час самостійного вивчення матеріалу. Заплануйте час для щоденних повторів в своєму розкладі, а також використовуйте "вікна", що для цього з'являються.

4. Щотижневі сесії. Складіть свій графік так, що приділити повторенню кожного з предметів не менше години щонеділі, це може бути читання літератури і конспектів, пошук відповідей на питання підручника або екзаменаційних квитків.

5. Розпочніть з більш складних тем.

6. Не намагайтесь запам’ятати на пам’ять весь підручник. Навчальний матеріал краще структурувати у вигляді схем, планів.

7. Намагайтесь виконати якомога більше тестів з тренувальною метою.

8. Тренуйтеся з секундоміром.

9. Готуючись не думайте, що не впораєтесь навпаки малюйте собі «картину успіху».

10. Потренуйтеся писати друкованими літерами.

11. Генеральна репетиція. Зазвичай проводиться за тиждень до іспиту. Тут жодних поблажок – 2-5 годин за один раз, включаючи короткі перерви через кожних 50-60 хвилин. Починайте такий марафон з найбільш складних предметів, тих, що вимагають максимальної концентрації і уваги

Чи можна зубрити?

Можна, але слід врахувати наступне:

1. Матеріал, який був завчений в такий спосіб, у великому об'ємі і великими шматками, без належного обдумування і в короткий проміжок часу, зазвичай зберігається в пам'яті лише один або два дні.

2. Зубріння вимагає більшого часу і зусиль, чим навчання з розумом, тому заощадження часу в разі зазубрювання матеріалу брехливе. Таким чином, зубріння виправдане лише як екстрена міра в критичній ситуації. Якщо ви все ж виявилися в цій ситуації, зубріть з розумом.

3. Не прагніть обійняти неосяжне. Зробіть вибір на користь найбільш значимого матеріалу. Спроба пробігтися галопом по європам закінчиться тим, що на іспиті ви не пригадаєте зовсім нічого. 25% часу приділите вивченню інформації і 75% – її заучуванню.

4. Метод зубріння полягає в багатократному повторенні матеріалу. Повторювати, повторювати і ще раз повторювати.

5. Перед іспитом не навчишся. Замість того щоб в ніч перед іспитом перечитувати родинну бібліотеку по темі, сподіваючись "принаймні, побачити відповіді на всі можливі відповіді", проглянете питання і заспокойтеся. Буде краще, якщо ви добре виспитеся. Ранок вечора мудріший.

6. У жодному випадку не використовуйте для розслаблення алкоголь або ліки, не картайте себе за погану підготовку, дозвольте собі зробити максимум з можливого. Кінець кінцем, це гра, і від настрою на гру багато в чому залежить результат.

 

"Секрети" успішного проходження тесту.

До тесту

1. Прийдіть раніше, щоб у вас був час відсапатися і заспокоїтися.

2. Відразу проглянете всі завдання, оціните кожен з розділів тесту – його значення, складність і необхідний на рішення час.

3. Уважно прочитайте інструкцію. Якщо щось залишилося не зрозумілим, прочитайте ще раз.

4. На окремому аркуші випишіть все, що вам може згодитися, і що ви можете забути в запалі боротьби: формули, дати, імена і так далі

Під час тесту

1. Насамперед відповідайте на найпростіші і коротші питання.

2. Потім беріться за питання, для яких пропонується вибір з декількох варіантів відповідей, "так/ні" питання, і питання, на які потрібно дати свою відповідь.

3. В останню чергу приступайте до відкритих питань, на які треба дати грунтовну розгорнуту відповідь.

4. Відповідаючи на питання, шукайте підказки в інших питаннях тесту і пропонованих відповідях.

5. У відповідях на короткі питання покладайтеся на свою інтуїцію і на першу відповідь, що прийшла в голову.

6. Якщо ви упевнені, що знаєте відповідь, але не можете пригадати, не втрачайте час, ідіть далі і повертайтеся до таких питань пізніше.

7. Виконуйте тест в два кола. Не знаєте відповіді – залишайте питання і переходьте до наступного. Повернетеся до нього пізніше. Так ви встигнете набрати максимум балів, а потім зможете поміркувати і над тими, які вам довелося спочатку пропустити.

8. Багато завдань можна швидше розв'язати, якщо не шукати відразу правильну відповідь, а послідовно виключати ті, які не підходять. Такий метод дозволяє концентрувати увагу всього на одній-двох ознаках (це легко), а не відразу на п'ятьох-сімох (що набагато складніше).

9. Забудьте про невдачу у попередньому завданні, якщо воно виявилося вам "не по зубах". Думайте тільки про те, що кожне нове завдання – це шанс набрати бали.

10. Читайте завдання до кінця. Поспіх не повинен призводити до того, що ви будете намагатися зрозуміти умови завдання за "першими словами" і добудовувати його закінчення у власній уяві. Через це ви можете зробити помилки в найлегших завданнях.

11. Навіть якщо вам здається, що ви допустили занадто багато помилок і просто завалили тест, пам'ятайте, що дуже часто таке відчуття є помилковим: під час порівняння результатів може з'ясуватися, що інші допустили ще більше помилок. У підсумку ви одержите якщо не найвищий тестовий бал, то цілком пристойний.

 

Батькам учасників тестування

1. Не збільшуйте тривожність напередодні тестування. Дітям завжди передається хвилювання батьків. Через свої вікові особливості діти можуть емоційно «зірватися».

2. Підбадьорюйте їх, хваліть за те, що вони роблять добре. Чим більше дитина боїться помилки, тим вона ймовірніша.

3. Стежте за здоров’ям дитини, контролюйте режим підготовки.

4. Створіть сприятливі умови для навчання дома. Стежте, щоб ніхто не заважав.

5. Зверніть увагу на харчування. Під час інтенсивного інтелектуального навантаження необхідне вживання збалансованого комплексу вітамінів.

6. Простежте, щоб напередодні тесту дитина відпочила.

Бажаємо всім вам успіхів! 

 

Поради батькам щодо підготовки дитини до навчання в школі

 

Одне з першочергових завдань сім’ї – забезпечити загальну підготовленість дитини до школи. Для цього необхідно сприяти її нормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, умінь самообслуговування і побутової праці.

Значне місце в родинному вихованні має зайняти процес налаштування дитини на школу, на серйозну навчальну працю, тобто формування її психологічної підготовленості до навчання. Батькам слід пам’ятати, що головним у цій роботі мають стати найрізноманітніші засоби заохочення, а не примусу. Виховну роботу слід будувати на перспективі радісного очікування дня, коли малюк стане школярем; необхідно переконувати його, що навчання в школі – це серйозна праця, у результаті якої він пізнає багато нового.

Важливим завданням у період підготовки дитини до школи має стати виховання в неї почуття відповідальності, самостійності, організованості, готовності трудитися (безперечно, з урахуванням вікових особливостей); формування моральних засад, що передбачає виховання товариськості, готовності поділитися, поступитися, прийти на допомогу іншим.

Традиційно виділяють три аспекти шкільної зрілості: інтелектуальний, емоційний і соціальний.

Інтелектуальна зрілість для віку 6-7 років визначається вмінням виділяти фігуру із тла, відтворювати зразок, здатність концентрувати увагу, встановлювати зв’язки між явищами і подіями, запам’ятовувати, ураховується також рівень розвитку тонких рухів руки та їхньої координації.

Емоційна зрілість – це здатність до ослаблення безпосередніх, імпульсивних реакцій і спроможність довго виконувати не дуже привабливу роботу, тобто розвиток довільності поведінки.

Соціальна зрілість – це наявність у дитини потреби в спілкуванні з однолітками й уміння підкоряти свою поведінку законам дитячих груп, здатність приймати роль учня, уміння слухати і виконувати вказівки вчителя. Отже, за основу готовності до школи приймається необхідний рівень розвитку дитини, без якого вона не може успішно навчатись у школі.

Батькам слід пам’ятати, що не кожна дитина може зразу успішно навчатися. Річ у тім, що шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Хтось починає раніше за інших ходити, але потім довго не говорить, хтось, навпаки, не вміє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам’ятовує букви. Тому до шкільного віку діти мають різний багаж досвіду – знань, умінь, навичок, звичок. Безсумнівно, згодом кожна дитина навчиться читати і рахувати, але до моменту вступу до школи їй важливіше мати не певні сформовані навички, а здатність сприймати і засвоювати новий матеріал, тобто здатність до навчання.

Оскільки формування шкільної зрілості, як і загалом увесь розвиток дитини, підкоряється закону нерівномірності психічного розвитку, кожна дитина має свої сильні сторони і зони найбільшої вразливості.

З метою вивчення потреб, нахилів, інтересів дитини, з’ясування стилю спілкування в родині доцільно проводити анкетування батьків. Батьки можуть заповнювати анкети вдома, на батьківських зборах, під час співбесіди, консультації.

Оцінити підготовленість своєї дитини до школи батькам допоможе такий тест.

Чи готова дитина до школи ?

·                     Чи хоче Ваша дитина йти до школи?

·                     Чи думає Ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається й навчатися буде цікаво?

·                     Чи може Ваша дитина самостійно виконувати справу, яка потребує зосередженості, впродовж 30 хвилин (наприклад, збирати пазли)?

·                     Чи Ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромиться?

·                     Чи вміє Ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п’яти речень?

·                     Чи може Ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?

·                     Чи вміє вона змінювати іменники за числами?

·                     Чи вміє Ваша дитина читати по складах або цілими словами?

·                     Чи вміє Ваша дитина рахувати до 10 і в зворотному порядку?

·                     Чи може вона розв’язувати прості задачі на віднімання й додавання одиниці?

·                     Чи правильно, що Ваша дитина має «тверду руку» (розвинуту дрібну моторику)?

·                     Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?

·                     Чи може Ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації)?

·                     Чи може вона зібрати пазли з п’яти частин за хвилину?

·                     Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?

·                     Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом овочі помідори, моркву, цибулю)?

·                     Чи любить Ваша дитина самостійно працювати – малювати, збирати мозаїку тощо?

·                     Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

Кожна позитивна відповідь оцінюється одним балом. Результати тестування залежать від кількості позитивних відповідей на запитання тесту. Отже, якщо балів:

15 – 18 – дитина готова йти до школи. Ви не дарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна буде легко подолати;

10 – 14 – Ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які Ви відповіли "ні”, підкажуть Вам, над чим іще потрібно попрацювати;

9 і менше – почитайте спеціальну літературу, постарайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною, зверніть увагу на те, чого вона не вміє.

Результати можуть Вас розчарувати. Але всі ми – учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником, готовність до школи – це комплекс здібностей, що піддаються корекції. Вправи, завдання, ігри, обрані Вами для розвитку дитини, вона легко і весело може виконувати з мамою, татом, бабусею, старшим братом – усіма, хто має час і бажання навчатися разом з дитиною. Добираючи завдання, зверніть увагу на слабкі місця розвитку дитини.

 

10 кроків, щоб стати кращими батьками 

Як можна допомогти дитині добре поводитись?

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.

Подавайте дітям приклад хорошої поведінки

Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.

Змінюйте оточення, а не дитину

Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

Висловлюйте свої бажання позитивно

Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

Висувайте реальні вимоги

Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.

Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням

В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.

Обирайте виховання без побиття та крику

На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру. 

Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.

Факти, що можуть Вас здивувати...

Діти часто не розуміють, чому їх покарано

Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам'ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.

Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти.

Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.

Діти мають право на позитивне ставлення до себе

Уряд України зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.

 

Десять кроків, щоб стати кращими батьками

1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності. 

2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває. 

3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень. 

4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді. 

5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо. 

6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку. 

7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини. 

8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня. 

9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється. 

10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.

 

(за матеріалами Фонду "Нічиї діти" (Польща), розроблених на основі NSPCC публікації "Як стати кращими батьками", Лондон, 2002)